понедельник, 1 октября 2012 г.

Дві дороги, або Про мене 6



Дві дороги, або Про мене 6


Я віруюча. Християнка.
Прокинулась, як завжди, зранку

І згадую, що мені
Привиділося уві сні.

Стою я ніби на розпутті.
А ноги мої були взуті

У дорогезні туфляки,
Що в них високі каблуки.

Ведуть вперед аж дві дороги.
Моя мета – дійти до Бога.

Я так Отця зустріть бажаю.
Якою ж йти ото – не знаю.

Одна широка та простора,
Тільки занадто вона чорна.

Асфальт якийсь, увесь блищить,
Гладенький, хоч яйце котіть.

Дорога друга – та вузенька
Та все якась уся кривенька.

Там горбик, ямка, камінці,
Кущі колючі і кирці.

Єдиний плюс – дорога світла,
Але ж пилюки – мама рідна!!!

В кінці широкої дороги
Видніє напис чорним: «Боги».

Вузька між скелями петляла,
І напис я не прочитала,

Лиш бачила незвичне сяйво,
Що понад скелями палало.

Стою і думаю у сні:
Якою ж йти тепер мені?

Якщо піду я по вузькій,
То туфлі втрачу дорогі.

А там – високі каблуки.
…Та ще в руках моїх сумки.

Я ж у дорогу готувалась,
Гарненько так собі зібралась:

Кіло ковбаски прикупила,
Грамів 500 шматочок сиру,

Сальце порізане в пакеті,
Квасолька плава в вінегреті,

Я й молочка собі налúла…
Всього набрала, що хотіла.

Отож, сумки свої взяла
І я… широкою пішла.

Іду, радію: кожну мить
Дорога міниться, блищить.

«Пройду десь, - думаю, - годину,
І сяду їсти, та й спочину».

Аж раптом натовп здоганяє,
В усі кінці мене штовхає.

Дорогою цією ж йдуть,
Регочуть, курять, пиво п’ють.

«Ви не штовхайтеся, будь ласка», -
Кажу. Аж глядь – моя ковбаска,

Мій сир, сальце і вінегрет
Кочують у чужий пакет.

Там лайку чути, там йде бійка.
А б’ються – смішно! – за копійку!

Аж тут дивлюсь – один зійшов
З дороги нашої. Й пішов

Вузькою, що у камінцях,
В кущах колючих і кирцях.

Подумала: піду і я,
Оця широка – не моя.

Залишила я всі сумки,
Роззула модні туфляки,

Пішла я боса по кирцях,
Пообдиралась по кущах,

І хоч я по пилюці йшла,
Але… щасливою була.

Іду і скелі обминаю,
Від труднощів я знемагаю,

Болить все тіло, в ранах ноги.
Але я вперто йду до Бога.

Доріжка все вперед біжить.
«О Іісусе, поможи!» -

Кажу і падаю в знемозі,
Аж бачу: хтось йде по дорозі.

Підходить, руку мою взяв,
З пилюки бережно підняв.

І дав живлющої води.
Тепер ми вдвох ідем туди.

Але кущі мене чіпляють,
І скелі знову виростають.

Я боса йду по колючках,
І кров моя на камінцях.

Але вперед уперто йду,
Я знаю: Бога там знайду.

Отак й живу. То разом з Богом,
То знов відстану я від Нього.

Але я швидко підбігаю,
Як тільки в себе запитаю:

Це ж до яких богів ідуть
Ті, хто широку вибрав путь?

Але Ісус Христос спасає,
Тих, хто широку залишає.

І хоч тяжка вузька дорога,
Та все ж вона веде до БОГА!

Комментариев нет:

Отправить комментарий