Моя молитва, або Про мене 2

Моя молитва, або Про мене 2

Я віруюча. Християнка.

Молюся щиро вночі, зранку,

І вдень, і ввечері молюся,

І все звертаюсь до Ісуса:

«Мій Бог, Великий і Єдиний,

Мій Ти БАГАТИЙ Господине!

У мене… кінчилась олія,

І цукру в вазі десь у дні є.

Муки є трішечки… з мішок.

Скінчився пральний порошок.

Картопля не росте в городах,

А їсти ж треба, я ж голодна!

Сальця і м’яса мені дай,

Бо скоро схудну я украй.

А ще прошу Тебе, мій Боже,

Послати мені трохи грошей.

Десь тисяч з п’ять, а може, й сім,

Щоб я жила на заздрість всім!»

Отак весь час Йому молюся,

Жду БЛАГО  ДАТІ від Ісуса.

Якось сідаю за сніданок

(кільце ковбаски, каша манна,

П’яток яєць, шматочок сиру,

Хліб я вже їла через силу!)

І згадую, як на зібранні

Нам проповідь була про манну.

Її Бог людям з неба дав,

Народ бо Його прославляв.

А тут згадалась ще й бабуся,

Казала, що не так молюся.

«Молитва – не багатослів’я.

Початок – Богу славослів’я

За хліб, повітря, воду чисту,

Красу Землі, село і місто,

За врожаї і неврожаї,

За те, що в нас війни немає.

І що гоніння в нас не йде

На слово Боже. І за те,

Що Бог нам дав іще тоді

На небі, в морі, на землі.

І що жива моя дитина,

А Бог віддав за мене Сина,

На смерть страшну Його віддав,

А перед тим як Син страждав!!!

Я розумію, бо я мати,

Як  Богові спостерігати

Було знущання з Сина. Та

Прославить треба і Христа,

Бо Він – слухняний Син у Батька:

Все переніс, хоч було й тяжко,

Щоб спасся люд, наша сім’я.

Його хай славиться ім’я!

А далі – про гріхів прощення

Прославить Бога і спасення.

Частина друга – це прохання.

І не оті мирські бажання –

Грошей, ковбаски і м’ясця,

Картоплі, сала і яйця.

Як Даниїл – щоб бути вірним,

І як Іосиф – буть покірним,

Служити Богу – як Павло,

Як Іісус творить добро.

Як Соломон – щоб бути мудрим,

Молитись – як Давид в час трудний.

Просити необхідне дать.

І весь час Бога прославлять.

За владу треба помолитись,

Щоб дав їй мудрість нам служити.

За тих, хто йде в путі-дороги

І хто чекає допомоги.

Щоб Бог дав мир твоїй сім’ї,

І щоб благословив її.

Прохати, де б твої таланти

Служити б могли Богу завжди…

І Бог тоді для твого труду

Тобі дасть все, що треба буде».

А я в життєвій суєті

Забула всі слова оті.