Борітеся – поборете, або Про мене 4

Борітеся – поборете, або Про мене 4

Я віруюча. Християнка.

Видіння було мені зранку.

Біжу я ніби до Ісуса,

А поруч йде сестра… Спокуса.

Я хочу слідувать за ним,

А у очах, як сивий дим.

І з диму раптом випливає

Те, чого в мене ще немає.

Я зупинилась. І стою.

Та й слухаю сестру мою.

«Ото іди ти в магазин.

У мене там працює син.

Кредитом звать його. Оформи

Та й буде все у тебе в домі».

Послухалась я і пішла.

Кредит великий узяла.

Ісус дозволив його взяти.

Та скоро надійшла розплата.

Ох, краще б до Ісуса йшла,

Ніж я кредит отой взяла!!!

Я впала. Йду тепер в пітьмі.

Та Іісус поміг мені.

Тоненький промінь засіяв

Із місця, де Христос чекав.

Я йду, де промінь отой сяє.

Спокуса ж знов мене чекає.

«Послухай мене, сестро люба,

Ця бідність вкрай тебе погубить.

А швидше щоб кредит сплатить,

В неділю треба поробить».

Я вже й в неділю заробляю.

На зібрання я не встигаю.

І вже не чую я Ісуса,

А радить все сестра Спокуса.

«Щоб виплатить скоріш кредит,

Ти десятину не клади.

Ото як будуть вільні гроші,

То й покладеш у Церкву трохи».

Вже й промінь не сія мені,

Ходжу я скрізь в такій пітьмі!

Навпомацки чогось шукаю.

І тут… в болото попадаю.

Прошу в Спокуси кинуть трос –

Її нема. Прийшов Христос.

На мене глянув сумно так –

І зрозуміла я Христа.

Життєві дав мені уроки:

«Наступний раз подумай трохи».

Щоб відігнать сестру Спокусу,

Із нею кожен день борюсь я.

Коли вона перемагає,

Тоді в пітьмі я все блукаю.

Коли гоню її від себе,

То бачу світле, чисте небо.

Ісус зі мною все стоїть,

З Спокусою боротись вчить.

Спасибі, дав мені надію,

Що, як впаду, то Він підійме.

Отак й живу я у борні:

Спокуса шепче щось мені,

Ісус з любов’ю підіймає…

Я ж переможу! Я це знаю!