Робочий день, або Про мене 3
Я віруюча. Християнка.
Прокинулася якось зранку
Та помолилась і пішла.
Я день робочий почала.
На вулиці усе сміється.
А в мене раптом думка б’ється:
«Оно, пішла, така худа.
Кістками торохтить – біда!
В тієї нігті й губи сині.
Оце так мода пішла нині!
А цей іде, хоч би умився,
Та й, видно, днів два не голився».
Прийшла я на роботу – клас!!!
Зайшла у свій чистенький клас.
От молодець я: все зробила,
Я кабінет увесь помила.
А в них он, стань ти на поріг,
Не кабінет, а плач і сміх!
А тут зайшла до мене в гості
Одна не дуже рідка гостя.
І з нею разом, що є сили
Ми кісточки всім перемили.
А там і день минув робочий.
Додому я ішла охоче.
Я й з телефоном посиділа:
З сусідкою погомоніла.
І, як суддя, всіх посудила,
Хто в чомусь був мені немилий.
А що, ждуть благодаті з неба,
Самі ж живуть не так, як треба.
А там і нічка надійшла.
Я помолилась і лягла.
І бачу день цей уві сні,
Та щось нерадісно мені.
Ніби прокинулась, молюсь,
Аж тут зі мною Іісус.
Виходжу я вже за ворота,
І Він зі мною на роботу.
Я все дивлюся на Христа,
А Він думки мої чита.
На зауваження моє
Дає пояснення своє.
«Оно, пішла, така худа…»
«В тієї жінки рак, біда»
«В тієї нігті й губи сині…»
«П’є від хвороби ліки сильні».
«А цей іде, хоч би умився,
Та й, видно, днів два не голився».
«Два дні в лікарні він сидів:
У нього дуже син хворів».
Заходжу на роботу я –
Нога у мене не моя!
Я бачу, як я гомоніла,
Як кісточки всім перемила,
Усіх я осудила вдачу.
Аж глянула на себе, бачу:
Тому ноги я не зігну –
Колоду слідом я тягну!!!
Така шикарна та велика,
А висотою – з чоловіка.
І тут згадала, як в зібранні
Слова лунали із Писання:
«Пилинку в брата запримітив,
Колоду ж в себе не помітив».
Ісус мені це показав,
Та й віддалятися почав.
А я б із ним – в вогонь і в воду!
Так треба ж ще й тягнуть колоду!
Я біжу слідом – не встигаю:
Колода мене не пускає!
Ось бачу Бог вже там, в раю.
Я ж тут, з колодою стою!
Бо, щоб піднятись вверх до раю,
Колода мене не пускає!
Отак Ісус Христос у сні
Відкрив один з гріхів мені.
…Прокинулася на світанні
І почала читать Писання:
«Пилинку в брата запримітив,
Колоду ж в себе не помітив!»
Я довго плакала, молилась,
Прощення за гріхи просила.
Ісус все бачить – це я знаю.
Він всі думки мої читає.
І, знявши з серця всі турботи,
Пішла з Ісусом на роботу!
Комментариев нет:
Отправить комментарий