Як звірі царя вибирали

Як звірі царя вибирали

У лісі звірі царя вибирали.

Хто ж гідний цього, вони не знали.

І вирішили, що годиться

До всіх претендентів придивиться.

«Я – найсильніший», - Лев сказав.

Взяв і бика він розірвав.

«Я – найгарніший», - Павич каже

І кожному свій хвіст покаже.

«Я – найбагатший», - мовить Змій,

Бо був у шкірі золотій.

І кожен так себе вже хвалить,

Щоб лиш його царем поставить.

І тільки Дятел не втручався.

Бо він за царством не ганявся,

Дерева мовчки рятував,

Жуків з кори він проганяв.

Щоб ліс стояв здоровий, дужий,

До цього Дятел не байдужий.

І тільки стукіт хто зачує,

Він знає: Дятел то лікує.

І звірі врешті зрозуміли,

Кого царем собі хотіли.

…Отак і люди вибирають

Собі царя. Й того не знають,

Що сила, золото, краса

Від зла на світі не спаса.

До Іісуса ти звернись,

Йому в молитві поклонись,

І завжди Він тебе почує,

Рани гріха Він полікує.