Чекаю я Христа, або Про мене

Чекаю я Христа, або Про мене

Примітка автора: Другу назву,

тому, хто читає вірш, можна не казати.

Я – віруюча. Християнка.

На зібранні одного ранку

В нас проповідь була ота:

Чи ми чекаємо Христа?

З тих пір, як хтось мене спитає:

- Що робиш? – Я:  - Христа чекаю.

Пригадую, як на тім дні

Приснився дивний сон мені.

Сиджу у хаті. Аж дивлюсь,

У двір заходить… Іісус.

О Боже, сором! Що ж робити?!

Бур’ян не встигла покосити,

А у дворі такий бардак –

Не приберу його ніяк!

Підлога в хаті побіліла,

Стіна від сажі почорніла.

Брудного посуду – гора,

Та й плитку давно мить пора.

Неначе зоопарк в кутках:

Павук і мухи – просто жах!

А тут Йому навстріч біжать

Худі коти, та ще й нявчать!

Мов жаліються всі на мене,

Що не годую, як належне.

Ісус щось витяг їм і дав,

В дворі ще трохи постояв.

А тут сусідка, як на зло,

Язик у неї – помело,

Про всі гріхи мої сказала,

А щоб же трясця її взяла!

Я хочу вибігти із хати,

Що її річі перервати,

Та в дзеркало на себе – глип,

А одяг в плямах, бруд прилип!

І що ж робить мені – не знаю.

Оце я так Христа чекаю!

Так соромно мені пред Богом,

Що аж прокинулась від того.

Як почала я прибирати:

І мою хату не впізнати!

Я стіни швидко побілила,

Підлогу відшкребла-відмила.

Плита і посуд аж блищать,

І вікна вимиті стоять.

І зоопарк – нехай простить,

Надворі буде тепер жить.

Котів своїх нагодувала,

Бур’ян я скрізь повиривала.

Усе почистила, помила,

Сусідку в гості запросила.

Слідкую, кажуть що уста…

…ТЕПЕР чекаю я Христа!