Байка

Байка

Задумались Вівця, Вовк, Заєць:

Хто з них найкраще Бога славить?

«Я, - каже Вовк, - усім віщаю

І карою за гріх стращаю.

І, як завию я вночі,

Усі трясуться на печі.

Для них оце пересторога,

Щоб пам’ятали всі про Бога.

А, щоб наука була їм,

Когось, бува, за гріх і з’їм».

А Заєць каже: «Я маленький,

Отак живу собі тихенько.

І зла нікому не чиню.

Хто в дім прийде, тих не гоню.

Ні з ким із звірів я не лаюсь.

А як біда, то я сховаюсь.

Бо храм свій треба берегти,

А не навстріч біді іти.

У когось горе, в когось крах.

Я ж храм свій бережу в кущах.

Своїм життям я славлю Бога,

А більше ж не роблю нічого».

«Не знаю, що мені сказати.

Не вмію Бога прославляти», -

Вівця сказала. І за тим:

«А я покірно йду за Ним».